Особливості удобрення

Для проведення удобрення безводним аміаком використовують комплекс машин і агрегатів, спеціально сконструйованих для роботи тільки з ним. Здебільшого внесення проводять в осінній період.

Для попередження втрат аміаку при внесенні, його необхідно вносити на глибину не менше 12-15 см і за температури ґрунту не більше 20^оС. Високі температури ведуть до посилення процесів нітрофікації та денітрифікації, внаслідок чого азот може вимиватися вглиб або вивільнятися в повітря. На легких ґрунтах, слабкоструктурованих, сухих глибину внесення збільшують до 18-20 см. Не рекомендується вносити безводний аміак на перезволожених ґрунтах, що може викликати певні втрати азоту та веде до переущільнення ґрунту під колесами важких тракторів і агрегатів. На провапнованих ґрунтах або ґрунтах з високим вмістом кальцію глибину внесення збільшують на 3-5 см. Внесений безводний аміак створює тимчасово токсичну дію на кореневу систему рослин та ґрунтову біоту, які відновлюються після повного переходу аміаку в амоній або нітрати. Рівень фіксації аміаку і його втрат прямо корелюють з шириною міжрядь. При зменшенні ширини міжрядь фіксація азоту зростає, а втрати знижуються. Зростання ширини міжрядь веде до збільшення концентрації аміаку, що посилює втрати через збільшений тиск парів азоту. Внесення аміаку спочатку підлужує ґрунт, а пізніше внаслідок частикового переходу амонійної форми азоту в нітратну – підкислює, і фактично реакція ґрунтового розчину повертається до значень, які були до внесення аміаку.

Перевірити можливі втрати азоту при внесенні безводного аміаку можна простим способом: відсутність запаху аміаку на відстані 1-2 м від агрегату під час внесення.

Регулярне внесення безводного аміаку у високих дозах може привести до зниження родючості ґрунту через зниження чисельності ґрунтової біоти.