Особливості удобрення

Калій хлористий є найбільш використовуваним калійним добривом. На його долю в переважній більшості господарств припадає до 80-90% внесеного в удобрення калію. І така ж приблизно частка калію вноситься в основне удобрення в осінній період. Застосовують хлористий калій в удобрення практично на всіх ґрунтах за винятком засолених (солонців і солончаків). Найбільше підходить для поповнення бідних калієм ґрунтів та з метою підтримки вмісту калію на оптимальному рівні.

Вносять калій хлористий переважно розкидним способом з подальшим перемішуванням з ґрунтом. Це може бути внесення під оранку, передпосівну культивацію традиційного обробітку, а також системи обробітку no-till. В системі обробітку ґрунту strip-till калій хлористий теж вносять, перемішуючи з ґрунтом на певній глибині у оброблюваних смугах. Калій у ґрунті не надто мобільний, оскільки він вступає в хімічні реакції обміну з ґрунтовим вбирним комплексом, але певна частина при достатньому вологозабезпеченні здатна мігрувати. Відщеплений аніон хлору перебуває в ґрунтовому розчині і мігрує по профілю. Так, протягом кількох зимових місяців відбувається вимивання хлору. За весняного внесення хлор за короткий період часу, від кількох днів до кількох тижнів, не встигає вимитися. При попаданні добрива в ґрунт воно розчиняється в ґрунтовому розчині, калій вступає у взаємодію з ґрунтовим вбирним комплексом шляхом обмінного (фізико-хімічного) або необмінного поглинання.

За умов достатнього вологозабезпечення рівномірність і швидкість доступності калію з добрива зростає.