Особливості удобрення.

Найбільш поширена зернобобова культура. Особливістю зернобобових культур є їхня здатність фіксувати азот з атмосфери, тому в системі живлення необхідно враховувати даний фактор. Соя вимоглива до забезпеченості ґрунту елементами живлення, зокрема азотом і калієм. Кращий результат розвитку культури отримують при основному внесенні добрив восени або добре удобреному попереднику. Переносити внесення фосфорно-калійних добрив у передпосівний обробіток ґрунту не рекомендується. Перед посівом або одночасно з ним доцільно внести не більше 20-30 кг/га азоту для посилення росту на початку вегетації. Вищі дози азоту ведуть до зниження ефективності бульбочкових бактерій, якщо проведено інокуляцію, і можливе вилягання посівів. Фіксація азоту бактеріями з повітря починається тільки через 3-4 тижні після появи сходів. При слабкій діяльності бульбочкових бактерій можна провести підживлення дозою 15-30 кг/га діючої речовини азоту.

Соя споживає багато азоту на формування врожаю, зокрема товарної його частини. Тому, фіксація атмосферного азоту тільки компенсує частину спожитого рослиною азоту. На формування 1т зерна з відповідною кількістю побічної продукції необхідно 70-90 кг азоту, 19-28 фосфору, 34-40 кг калію і 4-5 кг сірки. Азотні добрива з вмістом сірки в системі живлення культури відіграють значну роль підвищення продуктивності.