Особливості удобрення.

Озима пшениця серед озимих зернових культур найбільш вимоглива як до умов вирощування, так і до забезпеченості поживними речовинами. На формування 1т зерна з відповідною кількістю побічної продукції культура споживає в середньому 29 кг азоту, 12 фосфору, 25 кг калію і 4 кг сірки, а також інші елементи: кальцій, магній, залізо, марганець, цинк, мідь.

В основне удобрення рекомендується внести максимальну кількість фосфору та калію. Фосфор посилює ріст кореневої системи, а разом з калієм сприяють накопиченню запасних речовин та кращій перезимівлі.

За потреби, як стартове добриво, можна вносити фосфор у кількості не більше 10-15 кг/га P₂O₅ або комплексне N_15-30P_10-15.

Внесення фосфорно-калійних добрив у підживлення найменш ефективне.

Азотні добрива ефективні у всі періоди застосування. В основне удобрення та при посіві краще застосовувати амонійну форму азоту, загальною кількістю не більше 30 кг/га N. Для підживлення придатні всі форми. Азот у підживлення доцільно вносити дробно, з урахуванням розвитку рослин та умов, що складаються на період підживлення. Найбільша потреба культури в азоті під час трубкування.

Для отримання врожаю озимої пшениці на рівні 7-8т/га рекомендується вносити 150-180 кг/га N, 60-90 кг/га P₂O₅ та 120-150 кг/га K₂O. Зі зростанням норм удобрення коефіцієнт використання поживних речовин з добрив знижується.